У музеї історії Донбаського аграрного фахового коледжу за 40 років роботи зібрані унікальні експонати, за якими можна вивчати історію не тільки учбового закладу, але і всієї країни. В результаті пошукової роботи, яку очолювали викладачі Чуйко А. М. і Вакула Л. Р., у музеї у 1980 році була відкрита кімната бойової слави. Її матеріали не дадуть забути, через які випробування пройшов кожний, хто 22 червня 1941 року почув з репродуктора ті страшні слова: «Сегодня в четыре часа утра без всякого объявления войны германские вооруженные силы атаковали границы Советского Союза».

З книжки червоноармійця можна довідатися скільки речей отримав боєць за три фронтові роки (1942-45): у 42-му – тільки котелок, у 1943 – повне обмундирування і навіть погони, але ботинки тільки у 44-му, а чобіт зовсім не вистачило.

Для того, щоб вести прицільний вогонь, у командира мінометного розрахунку була при собі спеціальна книжка, з якою він завжди міг звіритися.

Найбільшою цінністю для матерів був лист або фотографія з фронту – синочок живий, він обов’язково повернеться.

Крім орденів та медалей бійці отримували від командування подяки за участь у боях, за відмінні бойові дії, за відбиті атаки та прорив оборони ворога.

Пошукова робота настільки захопила Анатолія Миколайовича Чуйка, що він на основі зібраних матеріалів написав книгу «Славянск 700 дней и ночей» про наше місто у роки війни.