ЯК ШУКАТИ РОБОТУ ЗА ДОПОМОГОЮ РЕЗЮМЕ?
Резюме також називають CV (з латини – лінія життя). Це аркуш паперу, що стає надзвичайно важливим у процесі пошуку роботи. Тому й з’ясуємо грунтовніше як його писати і шукати за його допомогою роботу.
Вашого потенційного роботодавця майже не цікавить, де і як Ви вчились, а те, що Ви вмієте робити. Саме це він і зіставлятиме з тим, що Вам необхідно буде робити на робочому місці. І тут не стільки суттєвим є наявність великого досвіду роботи.
Складене резюме визначає, відбудеться чи ні у Вас зустріч із людиною, яка займається добором кандидатів на вакансію, що Вас зацікавила. Вибір між “мені шкода”, “мені шкода, але матиму на увазі” і “запрошую на зустріч” може бути зроблений за максимально короткий термін – два-три десятка секунд! Ви можете допомогти зробити цей вибір на Вашу користь. Тому резюме треба скласти правильно.
Хоча єдиного зразка резюме нема, але практика його складання і застосування свідчить про наявність головних розділів, за якими його доцільно писати. Дуже важливо: воно має бути структуризованим, оформленим у діловому стилі й написаним без граматичних помилок.
Наведемо декілька типових помилок при складанні резюме:
- Надто об'ємне резюме.
- Рукописне резюме.
- Резюме зі зайвою інформацією.
- Резюме, що є випискою з трудової книжки.
- Недбало і безграмотно складені резюме.
- Не використовуйте знаменника "Я".
- Не вводьте у резюме Ваші фізичні дані.
- Не наклеюйте на резюме свою фотографію (особливо "гарно" виглядатимете, якщо перешлете резюме факсом).
- Не пишіть у резюме причини звільнення з роботи.
- Не виносьте у резюме вимоги до зарплати.
- Недоречно називати імена людей, які могли б дати Вам рекомендацію (але список таких людей підготуйте, щоби мати на співбесіду, при цьому попередньо поговоріть із ними і заручіться їхньою підтримкою).
ВИДИ РЕЗЮМЕ
Резюме є двох типів – хронологічні та професійні.
У хронологічному резюме особливу увагу звертають на досвід роботи і досягнення на конкретних місцях. Таке резюме доцільно складати претендентам із солідним та успішним досвідом роботи.
Професійне резюме спрямоване на роз'яснення професійних здібностей, знань та інших якостей претендента. Таке резюме можна писати претендентам із невеликим досвідом роботи, без досвіду, але хорошою освітою. Складання згаданого резюме можливе, якщо Ви бажаєте отримати посаду, на котрій не працювали раніше, але чітко уявляєте собі функції, чи, може, виконували їх за сумісництвом. Окрім того, за обсягом резюме не повинно перевищувати двох сторінок.
ЗМІСТ РЕЗЮМЕ
Освіта. У цьому розділі не обов'язково дотримуватися прямого чи зворотного хронологічного порядку. На перше місце ефективніше поставити ту освіту, яку вважають основною з точки зору позиції, на котру Ви претендуєте. Записи мають бути чіткими: період навчання, назва ВНЗ, факультету і спеціальності, можна вказати наявність червоного диплому чи інших академічних досягнень, також можна зазначити тему дипломної роботи, якщо вона стосується роботи, яку Вам доведеться виконувати.
Досвід роботи. Це – найважливіша частина резюме. У більшості випадків роботодавці розглядають пошукувача з точки зору того, носієм якого конкретного досвіду він є. Досвід описують у зворотному хронологічному порядку, тобто починаючи з останнього місця роботи.
Тут важливо вказати:
- назву компанії;
- чим займалася компанія, особливо, якщо це не випливає з назви компанії чи якщо компанія не є загальновідомою;
- посаду;
- функціональні обов'язки;
- коло відповідальності працівника на даній посаді;
- результати і досягнення.
Можна вписувати й такий досвід роботи, який не відображений у трудовій книжці, але реально був і його можна підтвердити іншими способами, наприклад, перевіркою відгуків про Вашу роботу.
Описуючи досвід роботи, треба акцентувати увагу на тих функціях і результатах, які відповідають позиції, на котру Ви відправляєте резюме. Чим глибше у минуле відходить опис досвіду, тим компактнішими будуть записи. Використовуйте тільки активні звороти і дотримуйтеся завершеної форми подачі інформації.
Додаткові дані. Окрім наведених даних резюме, можна вказати й інші відомості, що можуть позитивно зацікавити компанію, в яку Ви відправляєте резюме. Наприклад, особисті якості, готовність працювати ненормований робочий день та їздити у відрядження, наявність ділових зв'язків і т. п.
ЯК УСПІШНО ПРОЙТИ СПІВБЕСІДУ?
Вас запросили на співбесіду. Пам’ятайте, що у роботодавця є декілька рівноцінних претендентів. Часто справді достатньо бути хорошим фахівцем, щоб отримати бажану роботу. Але це хоча й важливо, але недостатньо. Не менше значення має вміння добре зарекомендувати себе на співбесіді.
Першого разу це важко, але згодом, звичайно за відповідних задатків, Ви зможете виробити чіткість викладу матеріалу і суджень, гостру реакцію, переконливість, відповідні манери поведінки та інше.
Різновидів співбесід безліч, і до цього треба бути готовим. Співбесіда може бути телефонною та очною. Інтерв’юером може бути співробітник кадрового агентства, що представляє інтереси працедавця, або співробітник кадрової служби компанії.
Або якийсь інший співробітник компанії, наприклад, ваш можливий керівник або навіть керівник компанії. В співбесіді можуть брати участь кілька інтерв’юерів одночасно, але рідко – кілька претендентів. Іноді співбесіди проводить у кілька етапів той самий інтерв’юер. Іноді – різні.
Значення попередньої підготовки. Запам’ятайте ще одне. Наперед знати, які питання, в якому порядку і які Вам зададуть на співбесіді, неможливо, тому ваші дії та відповіді будуть експромтами. А добрий експромт має бути добре підготовлений. Проте основний масив питань можна передбачати. Дві третини питань – стандартні. Тому, якщо Ви матимете добрі домашні заготовки, то можливий маневр для експромту буде значно більший. Ми наводимо найтиповіші запитання, що їх задають інтерв’юери.
Загальні питання:
- Якими трьома характеристиками Ви себе охарактеризуєте?
- Якими трьома характеристиками охарактеризують Вас ваші колеги?
- Яку потребу Ви задовольняєте, погоджуючись на цю роботу?
- Якщо Ви зіткнетеся на роботі із серйозними труднощами, якими вони, на Ваш погляд, будуть?
- Якби у Вас був вибір, чим би зайнялися – розробленням планів і стратегій чи їхньою реалізацією?
- Розкажіть про три ситуації у Вашому житті, в яких Ви не досягли успіху. Чому?
- Чи отримували Ви різного роду винагороди за підсумками якогось періоду?
- Із яких причин Ви звільнили б підлеглого?
- Якби Вам було необхідно подати про себе позитивний відгук для роботи в компанії, чи могли б Ваші наставники написати такий відгук?
- Нам усім іноді доводиться, як мовиться, “брехати в порятунок”. Наведіть три приклади з Вашого власного досвіду.
- Опишіть найкращу і найгіршу людину, з якими Вам доводилося спілкуватись у період навчання (роботи).
- Якого типу люди найчастіше розчаровують Вас? Чому?
- Що Вам має надати організація для того, щоб отримати від Вас повну віддачу в роботі?
- Назвіть три досягнення в своєму житті, якими Ви гордитеся якнайбільше.
- Назвіть дві особливості свого характеру, які Вам під силу поліпшити.
- Чи траплялося так, що ваші ідеї і пропозиції активно прийняло і підтримало керівництво?
- Чому Ви вибрали саме цю професію?
- Як Ви думаєте, в чому полягають найважливіші якості, яких ця робота потребує від співробітника?
- Чому Ви прийшли на співбесіду саме в нашу компанію?
- На Вашу думку, яка структура цієї галузі?
- На вашу думку, чи витримує наша компанія порівняння з нашими головними конкурентами?
- Де, на якій посаді Ви бачите себе через п’ять, десять і п’ятнадцять років?
Стресові питання:
- Що саме Ви можете запропонувати нашій компанії? Навіщо нам наймати Вас на роботу?
- З якими компаніями Ви ще розмовляли? І наскільки успішно?
- Якщо Вам зроблено ділову пропозицію, то як Ви будете вирішувати: прийняти її чи відмовитися від неї?
- Як Ви реагуєте на роботу в ситуаціях, коли на Вас “тиснуть”? Наведіть зі своєї практики три приклади роботи “під тиском”.
- Чи траплялись у Вашому житті конфліктні ситуації між Вами і вашими колегами?
- Ваша філософія менеджменту?
- Хто такий сучасний менеджер у Вашому розумінні?
- Якої зарплати, на Вашу думку ви заслуговуєте? Чому?
- Чи виникає у Вас бажання дізнатися більше про сферу Вашого бізнесу?
- Скільки часу Вам потрібно буде для того, щоби ваш внесок у розвиток компанії став помітним?
- Як довго Ви плануєте працювати в нашій компанії?
- Чи траплялось у вашому житті так, що при виникненні конфліктної ситуації з колегами Вам доводилося залучати третю сторону для розв’язання конфлікту?
- Як Ви оцінюєте себе як менеджера?
- Раніше Ви вже отримували пропозиції про прийом на роботу?
- Які аспекти Вашої колишньої роботи вам подобались? Які не подобалися?
- Опишіть ситуацію, коли й за що Ваша робота була піддана критиці.
- Опишіть, у чому полягає суть успіху для Вас.
- Яку книгу Ви прочитали протягом останнього часу?
- Що Вас приваблює в цій посаді?
- Чи не здається Вам, що для вас краще починати працювати в організації дещо інших масштабів?
- Які інші варіанти для своєї кар’єри Ви розглядаєте?
- Опишіть себе як особу.
- Чи доводилося Вам раніше наймати людей на роботу?
Але підготовка до можливих запитань – це ще не вся підготовка до співбесіди. Є низка важливих аспектів, на які необхідно звернути увагу. Зупинимося на них детальніше.
Постарайтесь якомога більше дізнатися про організацію, в яку йдете, і про можливу роботу. Майте при собі примірник резюме, а також копії дипломів, свідоцтв та інших документів, що підтверджують вашу кваліфікацію. Точно знайте місце розташування організації і розрахуйте час на дорогу, щоб не запізнюватися.
В одязі дотримуйтеся ділового стилю.
Складіть список очікуваних запитань і підготуйтеся відповідати на них. Відповіді на найвірогідніші запитання відпрацюйте особливо ретельно.
Спеціально підготуйтеся до обговорення питання про оплату праці.
Заготуйте запитання, які Ви задасте потенційному роботодавцеві. Часто запитання, що задаєте Ви, не менше важливі, ніж ваші відповіді.
Декілька правил щодо проходження співбесіди:
1. Правильно сядьте. Потрібно сидіти, повернувшись до інтерв’юера не тільки обличчям, а й усім тілом. Якщо для цього необхідно пересунути стілець – не соромтеся. Ноги не ховайте під себе і не тримайте схрещеними під стільцем.
2. Підтримуйте зоровий контакт. Слухаючи запитання, уважно дивіться в обличчя інтерв’юерові. Так краще зрозумієте запитання. Відповідаючи, прагніть не дивитися вниз, убік або в стелю. Інтерв’юерам це, як правило, не подобається.
3. Вислуховуйте запитання до кінця, не перебиваючи. Прагніть показати увагу й інтерес до запитання.
4. Починайте відповідати, якщо впевнені, що зрозуміли питання. Іноді інтерв’юер формулює питання не конкретно. В такій ситуації краще запитати: “Чи вірно я зрозумів, що Вас цікавить саме цей аспект?” І не соромтеся цього.
5. Не говоріть довго. Дві-три хвилини – це гранична тривалість відповіді. Надмірно просторові відповіді – типова помилка недосвідчених претендентів.
6. Не відхиляйтеся від суті запитання. Навіть якщо запитання таке, що Ваша відповідь виходить дуже короткою, не збентежуйтеся.
7. Умійте тримати паузу. Якщо Ви вважаєте, що відповіли на запитання, то найкраще замовкнути і тримати паузу, не нервувати. Хай інтерв’юер думає, про що Вас запитати. Будьте терплячі.
8. Не говоріть дуже тихо і дуже голосно. Дуже тихий голос може створити в інтерв’юера враження, що Ви невпевнена у собі людина. Якщо Ви тримаєте зоровий контакт, то потрібну силу голосу в більшості випадків визначити правильно, орієнтуючись на реакцію співрозмовника.
9. Не задовольняйтеся просто співбесідою. Попросіть інтерв’юера прокоментувати те, наскільки Ви як кандидат підходите на вакансію. Не потрібно поспішати встати, краще запитати це тоді, коли Ви ще сидите. Також доцільно уточнити, коли слід чекати дзвінка. Не кожному інтерв’юерові така наполегливість приємна, але у більшості випадків вона спрацьовує на Вашу користь.
Необхідно знати і пам’ятати, що є закриті теми розповідати про котрі на співбесіді взагалі не варто. Тому в жодному випадку не розповідайте про бажання емігрувати, ваші релігійні та політичні погляди, сімейні негаразди, про плани щодо народження дітей, матеріальні труднощі, недоліки попередніх роботодавців, про проблеми з Вашим здоров’ям та здоров’ям близьких, відразу ж висловлювати особливі вимоги до умов роботи, починати розмову з обговорення розміру зарплати, говорити на відверті теми, висловлювати сумніви щодо компетентності співрозмовника, повідомляти про інші пропозиції для працевлаштування, що є у вас на цей час.
Причини, через які кандидати часто не отримують роботу, на котру претендують:
- Жалюгідний зовнішній вигляд, непристойна поведінка.
- Явно виражений цинізм і низький моральний рівень, спроба тиснути на інтерв’юера, манери всезнайки.
- Невміння формулювати власні думки, послідовно й чітко доводити їх до співрозмовника.
- Надто тихий голос, погана дикція, граматичні помилки в текстах.
- Відсутність плану кар’єри, чітких цілей і завдань, зацікавленості та ентузіазму.
- Недостатня відвертість і неврівноваженість, нестача такту, ввічливості.
- Небажання або відсутність змоги брати участь у справах поза визначеним графіком, байдужість до громадської діяльності.
- Надмірна зацикленість на грошах, коли інтерес зводиться тільки до розміру заробітної плати.
- Погана успішність під час навчання в університеті, відсутність бажання до самоосвіти.
- Небажання розпочинати кар’єру з низів або наявність великих очікувань за дуже короткий термін.
- Схильність до постійного самовиправдання, пояснення невдач несприятливими зовнішніми факторами, спроба перекладання вини на інших.
- Недостатня зрілість кандидата і невміння орієнтуватися в бізнес–середовищі та в суспільстві, погані знання зі спеціальності.
- Зневажливі відгуки про попередніх роботодавців.
- Небажання дивитися в очі інтерв’юерові.
- Кволе рукостискання, нерішучість.
- Невдале сімейне життя, непорозуміння з батьками, близькими.
- Відсутність цілеспрямованості у пошуку місця роботи.
- Бажання отримати роботу на короткий термін.
- Відсутність почуття гумору, чітко виражена несамостійність.
- Підкреслення того, з ким підтримуєте знайомство, хизування особистими зв’язками.
- Нетерпимість до чужих думок на фоні розвинутих упереджень, радикалізм у думках.
- Обмеженість інтересів.
- Невміння цінувати час, запізнення на інтерв’ю без поважних причин.
- Погане ведення власних фінансових справ.
- Неприйняття критики, нерозуміння цінності досвіду.
- Незнання хоча б мінімальної інформації про компанію.
- Невихованість.
- Нечіткість відповідей на запитання.
Досить часто Ви все робите, ніби, правильно: резюме Ваше майже досконале, Вас запрошують на співбесіди, а результат відсутній.
Це відбувається тому, що Ви не завжди можете виявити свої помилки, проаналізувати їх, оскільки вони приховані у Вашій поведінці. Ваш психологічний настрій стає грізним ворогом для Вас, формуючи певне коло комплексів, що проявляються в конкретних умовах, особливо стресових. Інколи тут значну роль відіграють особливості психіки особистості. Для того, щоб виявити, проаналізувати свої помилки і більше ніколи їх не повторювати, треба оволодіти мистецтвом самопрезентації.
Тренінг «Навички для успішної кар’єри» |
Дата публікації: 25.04.2024
25 квітня 75 студентів нашого закладу освіти взяли участь у тренінгу з розвитку soft skills та hard skills «Навички для успішної кар’єри», що був організований фахівцями Костянтинівського міського центру зайнятості.
Ця термінологія не нова, вперше її застосували в армії США в середині 60-х років ХХ століття. Завдяки такому розмежуванню вмінь та знань командуючі намагалися підвищити рівень підготовки військовослужбовців. Досвід виявився гідним уваги, і поступово практика оцінювання скілів розповсюдилася на інші галузі. До нас в Україну практика оцінювання професійних навичок у сучасному сенсі прийшла не так давно. Однак саме вона стала надійним помічником рекрутерів в оцінюванні потенціалу кандидата.
 
Hard skills («жорсткі» навички) – це вміння та знання, необхідні для певної посади та конкретної роботи, те, що ми вивчаємо у виші, в коледжі або інструкції, які ми засвоюємо на попередньому місці роботи. Наприклад, вміння швидко друкувати, володіння іноземними мовами, знання мов програмування, математичні обчислення тощо. Щоб отримати необхідні знання, треба навчатися, а підтвердженням є сертифікат або диплом.
Soft skills («м’які» навички) – універсальні компетенції, що допомагають не стільки бути висококласним фахівцем, скільки будувати кар’єру та сформувати власну репутацію. Найчастіше до soft skills відносять наступні: комунікабельність, вміння працювати в команді, критичне мислення, лідерство, креативність, адаптивність, емоційний інтелект, вміння дотримуватися дедлайнів, відповідальність та дисциплінованість. Soft skills формуються впродовж життя, під впливом виховання і життєвого досвіду. Оцінити їх в конкретних показниках вкрай важко, однак розвинути – реально. Під час тренінгу студенти дізналися, яким чином це можна зробити. Здобувачам освіти були запропоновані вправи, спрямовані на розвиток креативного мислення, концентрації, уваги тощо. Усі охочі пройшли тест та дізналися, наскільки вони володіють лідерськими якостями.
 
Присутні зрозуміли, що для успішної побудови кар'єри має значення не лише те, які навички має людина, а здебільшого те, чи вміє вона їх правильно використовувати. Загалом, hard skills і soft skills добре працюють у парі, адже перші допомагають людині знайти роботу та якісно її виконувати, а другі – стати успішним спеціалістом у своїй справі. |
Студенту:
