Це свято є особливим для кожного з нас, адже під синьо-жовтим стягом український народ у тривалій боротьбі та становленні утверджував споконвічну мрію про власну державність і самостійність.

Наше знамено є символом багатовікової історії та національної єдності, символом свободи. Понад 30 років воно майорить у містах і селах, а нині – ще й у воєнних окопах і бліндажах, де наші захисники відстоюють землю та народ України після віроломного загарбницького нападу сусідньої держави.

Уперше синьо-жовті кольори з’явилися на гербах та символах ще за часів Київської Русі. Вони мають глибоке історичне значення: синій символізував небо, воду, мудрість, а жовтий (золотий) уособлював сонце, врожай, силу й багатство. На гербах князів і дружин, зокрема у геральдиці Володимира Великого, часто використовували золото і блакить.

У новітній історії ці кольори стали символом національного відродження під час «Весни народів»: у 1848 році синьо-жовтий прапор вперше офіційно піднято над Львівською ратушею. Він об’єднав національну ідею з народною символікою: небесна висота і родючість української землі. У 1917–1921 роках, під час існування Української Народної Республіки (УНР), синьо-жовтий стяг офіційно став державним прапором. У Західноукраїнській Народній Республіці (ЗУНР) також використовували ці кольори, однак у зворотному порядку – жовтий над синім.

У радянські часи синьо-жовтий прапор був заборонений, а його використання вважалося антирадянською діяльністю. Незважаючи на це, українці в діаспорі, підпільні організації (зокрема ОУН і УПА), дисиденти та митці продовжували зберігати ці кольори як сакральний символ боротьби за свободу. З 1990 року у Стрию, Тернополі, Дрогобичі, Львові, Івано-Франківську почали встановлювати синьо-жовтий прапор над міськими радами. Житомир став першим містом поза межами Галичини, де також офіційно вивісили прапор. Потім був Київ. Не залишилася осторонь і Донеччина: 16 липня 1991 року на Святих Горах над Сіверським Дінцем активісти Донецької крайової організації Народного Руху України М. Тищенко та В. Білецький підняли синьо-жовтий стяг. Це було перше публічне підняття українського національного прапора на Донеччині.

23 серпня 1991 року – за день до проголошення незалежності — стяг урочисто внесли до зали Верховної Ради УРСР. Саме тому 23 серпня ми відзначаємо День Державного Прапора України. 28 січня 1992 року Верховна Рада офіційно затвердила синьо-жовтий прапор як Державний Прапор України.

Після Революції Гідності, з початком російсько-української війни, стяг став не лише державною ознакою, а й символом незламності, болю та надії. Його піднімають над звільненими містами, ним вкривають труни загиблих воїнів. І саме він майорить на бронетехніці, балконах, у серцях мільйонів.

Державний Прапор – це не просто кольори. Це серце нації, її історія, віра, боротьба і надія на мирне майбутнє. З Днем Державного Прапора, Україно!