Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор 1932-1933 рр., який призвів до небачених безневинних жертв.

Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932-1933 роках. Пам'яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії XX століття, 22 листопада у Слов’янському технікумі ЛНАУ відбулася виховна година «Колос правди»

Під час виховної години студенти знову поринули у події страшних 1932-1933 років. Дізналися про те, як вивозився хліб з України, що таке хлібозаготівельні компанії, розглянули «Закон про п’ять колосків» і його наслідки для українців, «чорні дошки» і що означало бути занесеними на них. Переглядаючи тематичні відеоролики в уяві кожного постали жахливі картини знущання над українцями: опухлі і змучені від голоду діти, зневірені та знедолені дорослі. Пам'ять тих хто загинув і не народився в 1932-1933 роках студенти нашого технікуму вшанували хвилиною мовчання.

Ось уже 85 років щемить, тужить зранене серце, котиться пекуча сльоза скорботи у роз'ятрене тіло матері-України. Мільйони померлих голодною смертю, висланих і розчавлених більшовицькою владою дивляться з минулого в сьогодення: «Будьте пильними! Пам’ятайте про наші гіркі уроки!».

Не буває чужого горя і чужої біди. Живемо ми на одній землі, під одним небом і під одним сонцем. Нехай же ніколи не доведеться нам пережити подібне