17 квітня 2024 року в онлайн-форматі в рамках роботи обласного методичного об'єднання викладачів української мови і літератури пройшла обласна науково-практична конференція «Дослідна і проєктна діяльність студентської молоді з національно-патріотичного виховання» серед закладів фахової передвищої освіти Донецької області.

Викладачі циклової комісії гуманітарної та соціально-економічної підготовки нашого коледжу взяли в ній активну участь як наукові керівники студентів – учасників конференції.

Студенти нашого коледжу представили такі доповіді:

«Якби зустрілися ми знову…» (Дослідження до 210 – ї річниці з дня народження Тараса Шевченка) – Єрьоменко Анастасія (науковий керівник Шевченко Д.А.);

«Інформаційно-комунікаційні технології в освіті» (англійською мовою) – Пшиченко Анна (науковий керівник Руденко Ю.Г);

«Харківська школа романтиків в українському історико – літературному процесі першої половини 19 ст.» – Ткаченко Захар (науковий керівник Висицька С.М.);

Соловйова Дарія (науковий керівник Кузнєцова Н.В.) зі своїм проєктом «Літературна діяльність Михайла Петренка» виступила онлайн.

Участь у таких заходах сприяє національно-патріотичному вихованню та підвищенню рівня національної свідомості студентської молоді, формує активну громадянську позицію.

Щороку ми святкуємо Шевченківські дні. Для кожного це не просто дата в календарі, це невід’ємна історія нашого народу, наших поколінь. Тарас Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Історія підносить нам свої уроки: прийняти їх та аналізувати - це наш обов’язок, таким прикладом є і діяльність Тараса Шевченка. Кожен рік проводяться дні па’яті майстра, літературні заходи, читання творів, не винятком став і цей рік.

7 березня 2024 року викладачами Шевченко Д.А., Ситнік О.В. та Кузнєцовою Н.В. до 210-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка для студентів коледжу був проведена літературна композиція «Якби зустрілися ми знову…». Під час виховної години говорили про особисте життя поета. Він – геній, але він і людина, якій притаманні людські пристрасті: кохання, зрада, бажання бути першим… Тарас Григорович Шевченко за своє недовге життя пережив чимало любовних утіх та розчарувань. Причому останніх на його долю випало значно більше. Якщо він кохав, то йому часто не відповідали взаємністю, якщо його кохали, то його серце вже належало іншій.

Протягом заходу ми почули твори митця у виконанні студентів Коніченко Софії, Єрьоменко Анастасії, Гончарова Богдана, Гойдоша Івана. Для активізації уваги на початку виховної години була виконана інтерактивна вправа, в якій взяли участь 60 відсотків присутніх. Було поставлене проблемне питання, яке вирішували в підсумку.

Шевченко не був святим. Його музою була не одна жінка. Він залицявся і до заміжніх жінок, і до вдвічі молодших за себе дівчат. Його серце боліло і за простими бідними наймичками, і за дамами з вищого світу. Що ж, генії частіше захоплюються, швидше закохуються і більше страждають. Мабуть за це ми і цінуємо Шевченка: він звичайна людина – він величезний талант, мав багато людських вад – і був здатний до навчання, сільський юнак – і відомий поет, творами якого захоплюється не одне покоління.

5 лютого відбувся фінальний етап ХІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Щороку конкурс налічує понад мільйон учасників. До змагань також долучаються українці, які живуть за кордоном.

Проведення конкурсу надзвичайно важливе, адже він дає можливість вкотре звернутися до художнього спадку Кобзаря, отримати урок моральності та духовного зміцнення. Творча боротьба підносить престиж української мови, вшановує українське слово. Конкурсні завдання давали можливість кожному учаснику розкрити свій творчий потенціал.

За результатами конкурсу студентка нашого коледжу Бутиріна Валерія (група 2Ф920) стала переможцем та була нагороджена дипломом ІІІ ступеня. Щиро вітаємо Валерію та бажаємо міцного здоров’я, мирного неба над головою, успіхів у навчанні та визначних досягнень на життєвій ниві!

21 лютого весь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Свято започатковане в листопаді 1999 року на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі з метою підтримки мови, як ознаки культурної приналежності особи. В Україні це свято відзначають з 2002 року.

В нашому коледжі викладачами Кузнецовою Н. В., Шевченко Д. А. та Ситнік О. В. був проведений тематичний захід «Мова нас єднає», на якому були присутні групи 1 та 2 курсів. Студенти підготували презентації про красу рідної мови, читали вірші. Під час заходу була проведена вікторина «Цікаві факти про мову».

В ході виховної години ще раз було підкреслено, що кожна мова є унікальною та має право на існування, бо вона – невичерпне джерело знань.

5 лютого 2022 року відбувся фінальний етап 12 Міжнародного мовно – літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Серед найкращих учасників, що дійшли до 4 етапу, були студентки нашого коледжу Бутиріна Валерія (група 3Т920) та Штеплюк Ольга (група 1БФТ921). Ця подія проходила в стінах Слов’янської ЗОШ №5, яка гостинно прийняла учасників конкурсу та забезпечила дотримання санітарних вимог.

Завдання фінального етапу були досить складні, але цікаві, неординарні. На виконання завдань відводилося чотири години. Наші дівчата гідно справилися з ними: на деякий час стали режисерами, склали сценарії моновистави, перенесли героїв творів Тараса Шевченка в наш час.

Дуже добре, що, не дивлячись на карантинні умови, проходять такі заходи, де можна поспілкуватися, обмінятися враженнями, отримати досвід участі в конкурсах.

Вшановуючи пам’ять надзвичайно талановитого українського поета, художника, прозаїка й етнографа Тараса Григоровича Шевченка, 12 березня студенти груп 1Б920 та 1М920 відвідали Центральну міську бібліотеку. Там проходила літературна презентація, присвячена 206-ї річниці з Дня народження великого Кобзаря.

Студенти познайомилися з книжковою виставкою, на якій було представлено поетичні твори автора та книги, що розкривають художній талант Кобзаря.

Мандруючи сторінками творчості Шевченка, студенти закріпили знання про те, що Тарас Григорович був не тільки поет, а й художник. Вони слухали пісні на слова Великого Кобзаря. Вікторина допомогла пригадати визначні події з життя поета. А завдання з шифром Цезаря трохи розважило студентів. Фільм продемонстрував особисті сторінки з життя Кобзаря та видатні картини, створені Тарасом Григоровичем.

Проведений виховний захід сприяє національно-патріотичному вихованню студентської молоді, духовно збагачує та формує шанобливе ставлення до рідного народу, його культури.

03.03.2021 студенти групи 3Т919 відвідали Центральну міську бібліотеку, де проходила літературна виставка-презентація, присвячена 150-річному ювілею Лесі Українки.

Картини, написані Лесею, нариси з всесвітньої історії, створені нею для навчання молодших сестер, зворушлива історія кохання – ці та інші факти дозволили подивитися на Лесю Українку під іншим кутом, зрозуміти, як дівчинка-індиго перетворилася на незламну жінку та видатну поетесу.

Зустріч в міській бібліотеці вийшла не просто дуже інформативною, а й по-справжньому цікавою та емоційною.

05.10.2020 у студентів групи 3Т918 розпочалася навчальна практика з туристичного краєзнавства. Її мета – формування у студентів практичних навичок з організації туристично-екскурсійної роботи, підготовки та проведення екскурсій містом та пам’ятними місцями.

Майбутні фахівці з туризму відвідали краєзнавчий музей, де дізналися про природні багатства та історію Слов’янщини, її видатних діячів. Зацікавленість студентів викликали знайдені під час розкопок речі перших жителів нашого міста, а також макет стародавнього Тору.

Студенти-туристи побували біля будинку почесного громадянина Слов’янська, відомого благодійника Авксентія Шнуркова, коштами якого у місті були побудовані й утримувалися школи, училища, притулки, лікарня.

Крім того, студенти оглянули місцеві пам’ятки архітектури та дізналися про їхню історію.

4 вересня студенти групи 2Т919 провели заняття з історичного краєзнавства у міському парку Шовковичний. Цікаво було дізнатися, що в середині ХІХ ст. на місці парку були шовковичні плантації. У збірнику «Слобожанщина. Погляд у минуле», виданому в рамках проєкту «Ідентифікація Петренків» краєзнавець В.О. Іванов наводить маловідомі факти: саме Слов’янська плантація була найпродуктивнішою з 11 шовковичних плантацій Харківської губернії. Губернська влада підтримувала розвиток шовківництва, яке мало сприяти матеріальному добробуту населення. Та продуктивність плантацій була низькою: 3832 шовковиці, що налічувалися у Слов’янську у 1848 році, дозволили отримати у 1849 році всього 15 фунтів шовку, тобто близько 7 кг. І це ще був найкращий результат.

З середини ХІХ ст. шовківництво поступово занепадає. У 1852 році «содержатель Славянской шелковичной плантации генерал-майор Панютин, вопреки заключенному контракту, не только не заботится о распространении плантации, но и напротив, срубил много деревьев, нанимает сад для гуляния…». У 1903 році земство викупило парк у міську власність. Тоді і почався його інтенсивний благоустрій.

Дослідник історії міста Ігор Гулько наводить матеріали газети «Северо-Донецкий край» за 1912 рік, в яких відвідувач ділиться враженнями про Шовковичний сад. Йому не дуже подобається невихована публіка, нарікання визиває буфет, брудні столи, наперчені пиріжки, чай, що віддає віником. Розваги у парку 108 років тому були прості. «На веранде играет оркестр, а в открытом театре одиноко и сиротливо ноет грамофон, котрому помогает ставящий пластинки. Против эстрады устраивается фейерверк, сопрвождаемый гоготом и свистом посетителей сада…Около 10 часу начинаются примитивные танцы возле эстрады, где играет оркестр. Мальчишки и даже взрослые лезут на деревья, ломают ветки, словно дикие, публика захватывается танцами, гогочет и свистит…Прошлое воскресенье за лучшее исполнение танцев двум девочкам дали приз: ридикюль, а г. Юрченко за гопака вручили часы».

Майбутні фахівці з туризму оцінили сучасний стан парку Шовковичний, що перетворюється на привабливий туристичний об’єкт. Вдалося навіть знайти старе шовковичне дерево, яке може бути прямим нащадком шовковичної плантації. З’явилися у парку і зовсім молоді декоративні шовковиці, вони не тільки прикрашають парк, а й поєднують минуле і сучасність.